пʼятниця, 6 лютого 2015 р.

ТРЕНЕР ШКП ІНФОРМУЄ


Шкільний клуб підприємництва "Step by step" ще на минулому тижні розпочав у нашому НВК підготовку до відвідин українських воїнів у військовому госпіталі, до наших ГЕРОЇВ. Підготувались ми дуже швидко: більш ніж 30 комплектів постільної білизни, рушники, продукти харчування, листи вдячності, дитячі малюнки, ляльки-мотанки та справжній український торт у патріотичних кольорах. Охочих відвідати наших воїнів було дуже багато, адже до нашої акції долучилися учні різного віку і з різних класів.  Коли ми вже були у Луцьку, коли просто йшли усі разом по вулицях міста (з плакатами, малюнками та фірмовим тортом) ми, просто, усім перехожим щосили кричали "Слава Україні". Ми не просто кричали, ми вкладали усе серце у ці слова... усі переживання... усю любов... І знаєте, що я можу сказати... ДІТИ ГОРІЛИ... Я запалювалась біля них... А люди... хай їм грець... Йшли і щось там бурмотіли: хтось висловлював незадоволення, хтось перебігав на іншу сторону вулиці,  хтось, просто,  відмовчувався... І лише декілька людей впевнено та гордо відповідали "Героям слава!". У госпіталі нас зустріли дуже тепло. Проте мене вразило до сліз те що... не знаю як пояснити… може хтось інший зможе розшифрувати такий факт... "ЯК ГЕРОЇ, ЯКІ І ТАК СПАЛИ НА ХОЛОДНІЙ ЗЕМЛІ, ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ, МОЖУТЬ ЛЕЖАТИ ПРОСТО У КОРИДОРАХ, у той час, коли у інших лікарнях  пустують ПЛАТНІ ПАЛАТИ, для особливих...?"... Я не висловлюю зараз претензій працівникам госпіталю, ні, вони всі дуже привітні та допомогли нам, і,  помітно, що до солдатів ставляться з любов'ю... я висловлюю власне "ФЕ" системі... Ну,  про це іншим разом....  Хочу продовжити про інше... Коли ми зайшли до хлопців у палату, не знали з чого почати… З подяки, з питань, чи з сліз... Але солдати молодці, самі почали спілкуватися з учнями... Потім до нас прийшли КІБОРГИ… Так ті самі... ГЕРОЇ, які пройшли пекло...., але вистояли... Ми говорили та мовчали, сміялися і плакали, ми частували усіх тортом та дарували малюнки, разом з солдатами читали дитячі листи... Час пролетів швидко... Ми поверталися додому... І знаєте, що я зрозуміла, що ми не цінуємо життя... І життя тих, хто рятує наше... Дякую хлопцям із 56 палати, із 60 ....і усім, хто поспілкувався з нами, усім хто захищає нас... 
Слава Україні!!! Героям СЛАВА!!! СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ!!!!

Немає коментарів:

Дописати коментар