Шкільний
клуб підприємництва "Step by step" ще на минулому тижні розпочав у нашому
НВК підготовку до відвідин українських воїнів у військовому госпіталі, до наших
ГЕРОЇВ. Підготувались ми дуже швидко: більш ніж 30 комплектів постільної білизни,
рушники, продукти харчування, листи вдячності, дитячі малюнки, ляльки-мотанки
та справжній український торт у патріотичних кольорах. Охочих відвідати наших
воїнів було дуже багато, адже до нашої акції долучилися учні різного віку і з
різних класів. Коли ми вже були у Луцьку,
коли просто йшли усі разом по вулицях міста (з плакатами, малюнками та фірмовим
тортом) ми, просто, усім перехожим щосили кричали "Слава Україні". Ми
не просто кричали, ми вкладали усе серце у ці слова... усі переживання... усю любов...
І знаєте, що я можу сказати... ДІТИ ГОРІЛИ... Я запалювалась біля них... А люди...
хай їм грець... Йшли і щось там бурмотіли: хтось висловлював незадоволення, хтось
перебігав на іншу сторону вулиці, хтось,
просто, відмовчувався... І лише декілька
людей впевнено та гордо відповідали "Героям слава!". У госпіталі нас
зустріли дуже тепло. Проте мене вразило до сліз те що... не знаю як пояснити… може
хтось інший зможе розшифрувати такий факт... "ЯК ГЕРОЇ, ЯКІ І ТАК СПАЛИ НА
ХОЛОДНІЙ ЗЕМЛІ, ПІД ВІДКРИТИМ НЕБОМ, МОЖУТЬ ЛЕЖАТИ ПРОСТО У КОРИДОРАХ, у той
час, коли у інших лікарнях пустують
ПЛАТНІ ПАЛАТИ, для особливих...?"... Я не висловлюю зараз претензій
працівникам госпіталю, ні, вони всі дуже привітні та допомогли нам, і, помітно, що до солдатів ставляться з любов'ю...
я висловлюю власне "ФЕ" системі... Ну, про це іншим разом.... Хочу продовжити про інше... Коли ми зайшли до
хлопців у палату, не знали з чого почати… З подяки, з питань, чи з сліз... Але
солдати молодці, самі почали спілкуватися з учнями... Потім до нас прийшли КІБОРГИ…
Так ті самі... ГЕРОЇ, які пройшли пекло...., але вистояли... Ми говорили та мовчали,
сміялися і плакали, ми частували усіх тортом та дарували малюнки, разом з
солдатами читали дитячі листи... Час пролетів швидко... Ми поверталися додому...
І знаєте, що я зрозуміла, що ми не цінуємо життя... І життя тих, хто рятує наше...
Дякую хлопцям із 56 палати, із 60 ....і усім, хто поспілкувався з нами, усім
хто захищає нас...
Слава Україні!!! Героям СЛАВА!!! СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ДІТЯМ!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар